Основний рівень, другий рік навчання
Класичний танець (48
год.)
Теорія (4 год.): дати уявлення про
основні етапи становлення та розвитку системи класичного танцю, спільні риси
школи класичної та народно-сценічної хореографії; знайомити з термінологією відповідно
до змісту програми даного року навчання; вчити розуміти та називати характерні
особливості тієї чи іншої вправи, пояснювати правила її виконання.
Показати балетну виставу
«Русалонька» та провести бесіду щодо змісту хореографічного твору і його співвіднесення
з літературною версією, вчити визначати знайомі танцювальні рухи, мотивувати
вихованців до свідомого засвоєння класичного екзерсису (https://www.youtube.com/watch?v=2iDrDvs3V_U)
Етапи становлення та
розвитку системи класичного танцю
В епоху Відродження (15-16 ст.) балет в Італії використовується під час придворних бенкетів, свят
тощо. Звідти він був перенесений Катериною Медичі у Францію, як вид спектаклю, що поєднує спів, танці і
декламацію. Балет переходить на професійну сцену, де посідає певне місце в
оперних і драматичних виставах. Французький балетмейстер Жан Жорж Новер широко застосував пантоміму як основу розвитку драматичної дії, перетворив балет у
самостійний жанр з певним сюжетом.
У 19 столітті на сценах Європи виступають артисти Ф. і М. Тальйоні, Ж. Перро, К. Блазіс, С. Вігано, Ф. Ельслер,
К. Грізі, які підносять мистецтво танцю на високий художній рівень.
Балет – союз
музики та хореографії – це музично-театральний
жанр, який також синтезує різні види мистецтва. В балеті зміст, почуття та
думки дійових осіб виражаються засобами музики і танцю. Французьке слово
«ballet» походить від італійсьокого «balletto» – танець. Французька назва та італійське коріння цього
жанру не є випадковими. Як і опера, балет виник в епоху Відродження в Італії,
де здавна на карнавалах виконувалися веселі танцювальні сценки, які поступово
поретворилися у самостійні танцювальні спектаклі. У Франції на той час велику
популярність здобув придворний балет – яскраве
й урочисте видовище, героями якого були король, королева та численні придворні.
Саме французькі балетмейстери створили спеціальну «хореографічну мову», яка й
понині використовуться у класичному балеті. Починаючи з XIX століття, найвищого
мистецького рівня жанр балет досяг у Росії, де існували неперевершені балетні
трупи, музику створювали видатні композитори П.Чайковський, О.Глазунов,
І.Стравинський, С.Прокоф'єв, А.Хачатурян та інші. У сучасному балеті поруч з
класичними танцювальними елементами (класичний танець, характерний танець і
пантоміма) широко використовуються різноманітні гімнастичні та акробатичні
трюки, що надзвичайно збагачує цей старовинний жанр.
В Росії перші балетні вистави здійснювалися ще в 17 ст.
У 1736 в Петербурзі і в 1806 у Москві були створені постійні балетні трупи. У 19 ст. в
Петербурзі і Москві працює ряд майстрів хореографічного мистецтва: Ш. Дідло, Ж.
Перро, М. Петіо; відомі балетні композитори: К. Кавос, П. Пуні, Л. Мінкус та
артисти К. Колосова, М. Данилова, А. Істоміна, А. Глушковський та ін. З 2-ї половини 19 ст.
російський балет посідає провідне місце у світовому балетному мистецтві.
Докорінний злам у розвитку балетного мистецтва
настає у зв'язку з діяльністю П. І. Чайковського, балетна музика якого органічно пов'язана із
змістом і розвитком сценічної дії. До цього часу музика в балеті відігравала
лише другорядну роль. Він широко застосовував принцип симфонічного розвитку
музичних думок, створював яскраві музичні характеристики. Велике значення мала
діяльність балетмейстерів М. Петіпа та Л. Іванова, які разом поставили «Лебедине озеро» П. І. Чайковського (1876). Сам М. Петіпа
поставив балет «Спляча красуня» (1889), «Лускунчик» (1892). Піднесенню російського балету
сприяла діяльність балетмейстера М. Фокіна, артистів Г. Павлової, Т.
Карсавіної, В. Ніжинського у Петербурзі, балетмейстера О. Горського,
артистів К. Гельцер, М. Мордкіна у Москві. Музику до балетів писали
композитори О. К. Глазунов, А. С. Аренський та ін.
Початок XX століття ознаменувався новаторськими пошуками,
прагненням перебороти стереотипи, умовності академічного балету XIX століття. У
своїх балетах балетмейстер Великого театру О. О. Горський прагнув
домогтися послідовності розвитку драматичної дії, історичної вірогідності,
намагався підсилити роль кордебалету, як масової діючої особи, перебороти
розділення пантоміми й танцю. Великий внесок у російське балетне мистецтво вніс
М. М. Фокін істотно розширивши коло ідей й образів у балеті,
збагативши його новими формами й стилями. Його постановки для «Російських
сезонів» балетів «Шопеніана», «Петрушка», «Жар-птиця» й інші принесли славу
російському балету за рубежем. Завоювала світову популярність створена Фокіним
для Анни Павлової мініатюра «Умираючий
лебідь»(1907). В 1911-13
на ґрунті «Російських сезонів» утворилася постійна трупа «Російські балети
Дягілєва». Після відходу із трупи Фокіна її балетмейстером став Вацлав
Нижинский. Найвідомішою його постановкою став балет «Весна священна» на
музику Ігоря Стравінського.
У XX ст. у США балет розвивався завдяки зусиллям Джорджа Баланчина й американського балетного театру, а
в Англії — завдяки впливу Марії
Рамперт.
В умовах радянської дійсності балет розвивався
в руслі методу соціалістичного реалізму. Радянські митці у своїй творчості
пішли шляхом всебічної драматизації хореографічної дії, життєвості і народності
сценічних образів. Художнє втілення в радянському балеті знаходять теми
радянського патріотизму, творчої праці, визвольної боротьби трудящих (наприклад
«Червоний мак» Р. М. Глієра (1927, балетмейстер Є. Вігільов), «Полум'я Парижа», «Бахчисарайський
фонтан» Бориса
Асаф'єва).
Яскравою сторінкою радянського балетного
мистецтва стали балети Дмитра
Шостаковича «Золотой
вєк», «Болт», шедеврами світової класики стали балети Сергія
Прокоф'єва «Попелюшка»
і «Ромео і Джульєтта». Здійснюються постановки грузинських, вірменських,
білоруських, татарських Б. – «Отелло»
А. Мачаваріані, «Серце гір» А. Баланчівадзе,
«Гаяне» А. Хачатуряна, «Князь-Озеро» В. Золотарьова, «Шурале» Ф. Ярулліна та
ін.
Пам'ятна
монета НБУ присвячена українському балету
В Україні використання народного танцю у
драматичних виставах має давні традиції. Танці були складовою частиною народних
обрядових ігор (веснянок, «Кози», «Маланки» та ін.). Класичні Б.
виконувались у кріпацьких театрах 18 століття. У 19 ст. професійний танець
широко культивувався в побутових операх та оперетах укр. театру («Наталка
Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Не ходи, Грицю…» та ін.). У 2-й половині 19
ст. в Києві відбувались окремі балетні вистави («Есмеральда» Ц. Пуні та ін.).
Як самостійний жанр хореографічного мистецтва
балет в Україні починає розвиватись за часів радянської влади. В 1919 в Києві був поставлений Б. «Жізель» А. Адана (балетмейстер М. Мордкін). Того ж року в театрі Державної української
музичної драми в опері М. Лисенка «Утоплена» були поставлені танці русалок, а
також здійснена балетна вистава, що складалася з балету «Азіаде» Гюнтеля та
хореографічних етюдів (балетмейстер М. Мордкін). 1925 у Харкові поставлено балет «Корсар» А.
Адана (балетмейстер М. Мойсєєв). Усі ці вистави художньо оформив А. Петрицький.
Створення першого українського балету «Пан
Каньовський» М.
Вериківського (балетмейстер
В. Литвиненко, Харків, 1930) поклало
початок самобутньому українському національному балету. Одночасно ставляться Б.
«Карманьйола» В.
Фемеліді (балетмейстер
М. Мойсеев, Одеса, 1930), «Ференджі» Б Яновського (балетмейстер П. Кретова, Харків, 1930).
Творча лінія «Пана Каньовського» була продовжена в балеті «Лілея» К. Данькевича (балетмейстер Галина
Березова, Київ, 1940).
У післявоєнні роки на основі фольклорних
джерел та творів класичної і радянської літератури створено ряд різноманітних
за жанрами і сюжетами балетів: «Лісова пісня» М. Скорульського (балетмейстер С. Сергєєв, Київ, 1946),
«Данко» В.
Нахабіна (балетмейстер
В. Литвиненко, Харків, 1948) і його ж «Весняна казка» (балетмейстер В. Нікітін,
Харків, 1954), «Маруся Богуславка» А.
Свєчнікова (балетмейстер
С. Сергєєв, Київ, 1951), «Ростислава» Г.
Жуковського (балетмейстер
В. Вронський, Київ, 1955), «Хустка Довбуша» А. Кос-Анатольського (балетмейстер М. Трегубов, Львів, 1951) і його ж
«Сойчине крило» (балетмейстер М. Трегубов, Львів, 1957), «Чорне золото» В. Гомоляки (балетмейстер О. Бердовський, Сталіно,
1957), «Таврія» В.
Нахабіна (балетм.
І. Ковтунов, Харків, 1959).
У розвитку радянського хореографічного
мистецтва велике значення мас творчість видатних представників радянської школи
танцю: Г. Уланової, О. Лепешинської, В. Чабукіані, О. Єрмолаєва та ін. Серед
відомих артистів укр. Б.: М. Апухтін, А. Бєлов, А. Васильєва, Л. Герасимчук (1922 – 58), Є. Єршова, В.
Каверзін, О. Потапова, Н. Слободян, О. Сталінський, В. Терновченко та ін.
Серед сучасних українських композиторів найвідомішими
є балети Євгена Станковича («Ніч перед різдвом», «Ольга») та Олександра
Костіна («Русалонька»,
«Запрошення до страти»).
26 жовтня 2017 року
відбулася прем'єра документального фільму «Танцюрист» Сергія
Полуніна. Відомий
український артист балету розпочав власний проект Сніговий танець Project Polunin (5-10 січня 2017 року, Лондон). Мета проекту Сніговий танець створити незалежну платформу для розвитку молодих
танцюристів. За словами Полуніна, відчуття свободи – найголовніше
для творчої людини.
Спільні
риси школи класичної та народно-сценічної хореографії
Взаємозв’язок: позиції
ніг, рук; постановка корпусу; відпрацьовування необхідних виразних засобів
(м’якість, гнучкість, танцювальний крок, стрибок).
Відмінності: положення і
рухи рук в народному танці (рухи рук від плеча до ліктя; згинання руки в
зап’ястку; кругові обертальні вправи рук і кисті); позиції та положення ніг
(невиворотні позиції ніг; скошений підйом; розслаблена стопа (флік-фляк); дрібушечні
та присядочні вправи); всі вправи виконуються в характері того чи іншого
народного танцю.
Характерний танець є
сценічною обробкою фольклорних зразків згідно канонів класичного балету, тому
уніфікує національний стиль, підпорядковуючи його умовності балетного театру. В первісному значенні (XVI-XVIII ст.)
характерним називали танець, якому були притаманні характеристичні риси певних
персонажів, елементи жанрового побутового образу. У ХІХ ст. так називали
сценічну обробку фольклорного танцю, яка вводилася у оперно-балетну виставу. У
сьогоднішній театральній практиці характерним визначається національний зразок,
оброблений згідно прийомів класичної системи, або такий, що має характеристичні
засади – ознаки професії, соціального статусу тощо.
Вправи біля станка (20 год.)
Preparation,
тримаючись однією рукою за опору
Demi-plie та Grande plie за І та ІІ
позиціями боком до опори із застосуванням позицій рук
Passé par terre (переведення ноги вперед і назад через І
позицію)
Passé par terre в класичному танці - це ковзної проходить рух робочої
ноги через першу позицію ніг.
Починається воно з
положення ноги battement tendu вперед. В цьому випадку ми виконуємо другу
частину Bbattement tendu вперед, закриваючи ногу в першу позицію. Однак, не затримуючись
у першій позиції, переходимо тут же до виконання першої частини battement tendu
тому, відкриваючи ногу на носок в положення battement tendu назад.
Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=RErKkZbQNA4&feature=emb_title відео
Завдання зробити
розтяжку з відео. https://www.youtube.com/watch?v=pMajOLt1AcI
Battement tendu jete (натягнутий рух з кидком) вбік,
вперед і назад
Вattement tendu jete виконується за правилами battement tendu. Відмінностями руху є те, що нога в ньому чітко
викидається на висоту 25° і таким же рухом повертається у вихідне положення.
Нога робить кидок легким ковзним рухом, витримуючи точне
положення та висоту злету 25°. Корпус і опорна нога підтягнуті й нерухомі,
плечі розкриті, опущені вниз, ноги виворотні. Повертати ногу потрібно без
затримки, енергійно торкаючись до підлоги сильно витягнутими пальцями, не
розслабляючи підйому, але і не затримуючи ковзний рух ступні у вихідне
положення. Виконання вправи вперед і назад відбувається за тими ж правилами.
Під час руху звертаємо увагу на те, щоб у повітрі п’ятка робочої ноги була
навпроти п’ятки опорної; під час виконання вправи вперед в момент приведення в позицію пальці нібито
«випереджують» п’ятку; під час виконання вправи назад у момент приведення в
позицію п’ятка «випереджає» пальці ніг.
Різновиди battement tendu jete: battement tendu jete
pique.
Відео-презентація
виконання вправи вattement tendu jete :
·
https://www.youtube.com/watch?v=oZJjbg0xUW0
·
https://www.youtube.com/watch?v=wpO_-c83DI4
Rond de jambe par terre
· підготовка до виконання
вправи rond de jambe par terre – чверть кола; повне коло по 3-х точках (вперед
- убік - назад та у вихідне положення);
· поняття еn dehors
(напрямок кругових обертових вправ, які виконуються назовні, від опорної ноги)
та еn dedants (всередину);
ond de jambe – це група рухів,
спрямованих на розвиток рухливості суглобів. Класичний екзерсис включає в себе
дві вправи означеної групи: rond de jambe par terre та rond de jambe en l`air, grand
rond de jambe en l`air, grand rond de jambe jete.
Термін rond de jambe par terre в перекладі означає коло ногою по підлозі.
Вправа екзерсису виглядає як опис умовного кола на підлозі та розвиває
рухливість тазостегнового суглоба, що, в свою чергу, сприяє розвитку
виворотності. Rond de jambe par terre виконується у двох напрямках – en dehors («від себе») та en dedans («до себе»). Розглянемо методику виконання
вправи у напрямку en dehors.
Із вихідної першої позиції робоча нога за правилами battement tendu відкривається вперед у IV
позицію ніг, потім безперервно рухаючись носком по підлозі, через ІІ позицію
ніг назад описує півколо та повертається у вихідне положення (І позицію ніг).
Під час виконання руху робоча нога зберігає
виворотность, легко і рівномірно рухається по підлозі, точно проходячи через
точки IV та ІІ позицій. Під час руху через І позицію
вона виконує ковзний рух всією ступнею по підлозі, не відділяючи п’ятки, не
підгинаючи пальців, не заходячи за опорну ногу. Опорна нога зберігає
виворотность, коліно та тазостегнова частина тулуба підтягнуті. Центр тяжіння знаходиться
на опорній нозі.
Таким же чином, але у іншому напряму виконується rond de jambe par terre en dedans. Нога за правилами battement tendu відкривається назад у IV
позицію ніг, потім, безперервно рухаючись носком по підлозі через ІІ позицію
ніг вперед, описує півколо та повертається у вихідне положення (І позицію ніг).
Рука під час виконання руху фіксується у ІІ позиції.
Корпус та голова утримуються прямо, окрім моментів, коли робоча нога фіксується
в IV позиції (голова повертається до руки).
Перед виконанням rond de jambe par terre прийнято
використовувати підготовчий рух (temps
releve par terre), який складається
із двох частин. У першій його частині виконується demi plie з I або V
позиції, разом з тим робоча нога ковзним рухом висувається вперед у ІV позицію, опорна нога залишається на demi plie.
У другій його частині робоча нога переводиться у ІІ позицію, опорна нога
одночасно випрямляється. Рука під час першого руху з підготовчого положення
підіймається у І позицію на наступний рух, відкривається у ІІ позицію.
Різновиди rond de jambe par terre: rond de jambe par terre soutenu.
Releve (піднімання) на півпальцях за І, ІІ позиціями ніг
обличчям до опори
Піднімання на півпальцях на одній чи обох
ногах. Виконується по 1, 2, 3, 5 позиціях, обличчям до станка. При підніманні
на півпальці працюють всі м'язи ніг від стопи до талії. Можливе виконання
ГЄІЄУЄ на одній нозі, друга нога знаходиться в положенні зиг 1е сои-сіе-ріед
спереду, або ззаду. Музичний розмір 4/4: «1-і», «2-і» - ТЄІЄУЄ на півпальцях;
19 «3-і», «4-і» - опуститись в позицію. Зміна позицій виконується за допомогою
ЬаПетепі Іепсіи. Най тяжче виконання ГЄІЄУЄ ПО 5 позиції: при піднятті на
півпальці треба слідкувати за виворітністю, щоб п'ятка ноги, яка стоїть ззаду
не відводилася назад; сходити з півпальців потрібно з сильно натягнутими
ногами.
Ознайомлення з поняттям port-de-bras та його формами https://www.youtube.com/watch?v=_kAUTRrrmqQ
І та ІІ port-de-bras
Відеопрезентація
виконання І форми port-de-bras https://www.youtube.com/watch?v=CbBvS40D7Jc
Відеопрезентація
виконання ІІ форми port-de-bras (https://www.youtube.com/watch?v=1-qW9O6FSeE); (https://www.youtube.com/watch?v=Uzb3cebZg3U)
Temps sаute за V позицією
Відео-зразок виконання https://www.youtube.com/watch?v=9kWmpPXl5Tk
Shangеmеnt
de pieds
Відео-зразок виконання https://www.youtube.com/watch?v=JR6Z0qdIBwM
Pas echappe
Відео-зразок
виконання https://www.youtube.com/watch?v=GTEKJOi6wNA
Відеозразок урока класичного танцю https://www.youtube.com/watch?v=TM0KRENUE_k&list=RDp7cd90PX44c&index=2
Перегляд танцювальних фрагментів
- https://www.youtube.com/watch?v=P5NkTMsgpkk
Немає коментарів:
Дописати коментар