Теоретична
база (початковий рівень навчання)
1-й
рік навчання (4-5 років)
«Ритмопластика»
Розділ
«Ритмопластика» спрямований на формування музичного сприймання, уявлення
про виразні засоби музики, розвиток почуття ритму, найпростіших навичок координації
та вміння орієнтуватись у просторі. Розділ включає ритмічні вправи, музичні
завдання та ігри.
Теорія
(4 год.): дати уявлення про значення музики в хореографії, про особливості
танцювального простору, закріплювати знання про геометричні фігури і можливість
їх побудови дітьми в танцювальному класі; пояснити, що кожний музичний твір про
щось розповідає і своє бачення музики можна відобразити в рухах; вчити слухати
та давати словесну характеристику музиці різного характеру; познайомити з
танцювальними жанрами (марш, вальс, полька, галоп).
Різні джерела свідчать про те, що людство
танцює від початку свого існування, а танець – найстарша форма мистецтва. Слово
«хореографія» (у перекладі з грецької: hcoreia – танець, grapho – пишу)
більш пізнього походження і у прямому значенні тлумачиться як запис рухів і
танців за допомогою системи умовних знаків (слова, малюнки, ноти тощо), отже,
не відображає синтетичної природи мистецтва. Тому часто використовується термін
«музичнохореографічне мистецтво», в якому підкреслюється його музична і рухова
природа.
Хореографія
– це танцювальне мистецтво у цілому, в усіх його ви дах: національні танці
народу своєї країни (українські танці), народні танці різних країн світу,
класичний танець, бальні танці, сучасні танці тощо. Наразі виокремлюємо в
мистецтві хореографії ще й дитячу хореографію та даємо їй таке тлумачення.
Дитяча
хореографія – це особлива царина хореографічного мистецтва (сукупність
музики і рухів, танців, хороводів, ігор, вправ, системи тренування), що
адаптована або спеціально розроблена для дітей, доцільна і доступна для
сприймання і переживання дитиною, призначена для репродуктивно-продуктивного
виконання дітьми (відповідає виконавсько-наслідувальним і виконавсько-творчим
музично-руховим можливостям дітей), має яскраво виражені образний зміст і
музику, ігрові сюжети, просту і чітку форму, влучні назви рухів і танців,
містить елементи зображувальності та наслідування, можливості для образної
танцювальної імпровізації тощо.
Хореографічна
лексика тісно поєднується з музикою, важливе значення під час виконання руху
має зв'язок руху з метроритмічною будовою музичного супроводу.
У
хореографії, як і в музиці, є певна тривалість виконані я того чи іншого
елемента: вісімка, чвертка, половина, - на них і припадає акцентований основний
елемент руху. Хоровод виконується у розмірі 3/8, козачок - 2/4, вальс -3/4.
Марш
- це жанр в музиці, твори якого призначені для синхронного руху великої
кількості людей. Марш володіє чітким ритмом і розміреним темпом, що не мінливим
на всьому протязі композиції. Французьке слово marchе перекладається як
«ходьба», «рух».
Характерні ознаки маршу:
1) Розмір 4/4, найбільш зручний для
ходьби.
2) Чітке поділ мелодії на рівні відрізки
по 8 тактів або по 4. Така будова називається квадратним.
3) Трехчастная форма.
4) Проста і чітка фактура акомпанементу,
відбиваючого кожну чверть і акцентує сильні частки.
«Весела
гімнастика»
Розділ
«Весела гімнастика» забезпечує загальний фізичний розвиток вихованців,
розвиває силу та еластичність м'язів, попереджає й корегує незначні фізичні
відхилення, готує до виконання більш складних танцювальних рухів. Зміст розділу
включає групи партерних вправ, які спрямовані на розвиток: еластичності м'язів
гомілки та стопи, гнучкості хребта, виворітності гомілковостопного та
тазостегнового суглобів, рухливості тазостегнового та еластичності м'язів
стегон, сили і форми підйому.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ГІМНАСТИКОЮ
1. Не виконуйте хореографічні вправи,
маючи на собі різного виду прикраси.
2. Напочатку занять обов’язково зробіть
розминку, щоб уникнути розтягування зв’язок і сухожиль.
3. У процесі занять хореографічними
вправами будьте дисциплінованими, уважними, чітко виконуйте вказівки вчителя.
4. Не відволікайтеся самі й не
відволікайте інших учнів сторонніми розмовами.
5. Під час виконання окремих вправ
дотримуйтесь відповідних інструкцій щодо безпечного їх виконання.
6. Приземлення під час виконання складних
стрибкових вправ виконуйте м’яко, на носки обох ніг, із поступовим присіданням.
7. Умійте правильно виконувати та
страхувати один одного під час виконання вправ та елементів.
8. Ніколи не виконуйте акробатичні вправи
без страховки.
9. До складніших вправ переходьте тільки
після засвоєння попередніх.
10. При виконанні вправ потоком,
дотримуйтеся відповідного інтервалу.
11. Щоб уникнути небажаних ускладнень для
здоров’я, постійно контролюйте стан самопочуття, перенесення вашим організмом
фізичних навантажень,
12. Під час занять забороняється:
жувати жуйку (це може призвести до
перекриття дихальних шляхів);
порушувати встановлений вчителем порядок
виконання вправи;
виконувати будь-які дії без указівки та
дозволу вчителя;
виконувати вправи без хореографічного
одягу.
13. Обов’язково повідомте вчителя про
погане самопочуття чи травмування під час уроку.
14. Підтримуйте чистоту та порядок у
хореографічному залі, дотримуйтеся правил особистої гігієни.
«Танцювальна
ігротека»
У
розділі «Танцювальна ігротека» надається орієнтовний перелік нескладних
хореографічних форм (етюди, танці-ігри), складених на основі вивчених упродовж
навчального року танцювальних рухів. Тематика може бути змінена відповідно до інтересів
та хореографічних можливостей дітей даного віку.
Теорія
(2 год.): дати уявлення, що танець – це німий язик, у якому завдяки
пластиці тіла та виразності міміки можна розповідати казки, надавати
інформацію, спілкуватися один з одним. Закріплювати та розширювати знання
вихованців з окремих тем, які обирає педагог для танцювального втілення (ввічливість, букви та геометричні фігури,
професії, навколишній світ тощо).
Рекомендовано до перегляду відеоматеріал:
https://www.youtube.com/watch?v=YhGn2axd0M82-й
рік навчання (5-6 років)
«Ритмопластика»
Теорія
(3 год.): розширяти уявлення про можливості сценічного простору, ознайомити
з поняттям «малюнок танцю», показати приклади танцювальних номерів, в яких
виразним засобом є саме танцювальний малюнок. Дати поняття про музичні розміри
(2/4, 4/4) та вчити їх розрізняти. Вчити вслуховуватись в музику і надавати їй
не лише словесну характеристику, а й вигадувати оповідання (казки), пов’язані з
її слуховим сприйняттям.
Для
більш поглибленого сприйняття, пропонуємо прослухати музичні розмірі на
прикладі пісень, за посиланнями:
https://www.youtube.com/watch?v=Tpf9jiUNVAo&list=PLkPqPURRG5EqdsWhi2u2II1jIXLTk95ZY&index=3 (Марш)
https://www.youtube.com/watch?v=38TAjVu7G7I&list=PLkPqPURRG5EqdsWhi2u2II1jIXLTk95ZY&index=6 (Полька)
https://www.youtube.com/watch?v=f_qDEu9ONhM&list=PLkPqPURRG5EqdsWhi2u2II1jIXLTk95ZY&index=38 (Ритмічні малюнки)
https://www.youtube.com/watch?v=LHhTR4ipYLo&list=PLkPqPURRG5EqdsWhi2u2II1jIXLTk95ZY&index=43 (Ритмічні загадки)
«Танцювальна
абетка»
Розділ
«Танцювальна абетка» передбачає ознайомлення вихованців з історією
виникнення танцювального мистецтва, характерними особливостями
народно-сценічного та класичного танцю; підготовку дітей до виконання вправ
екзерсису класичного та народно-сценічного танців, засвоєння позицій (положень)
рук та ніг, доступних рухів народної хореографії, спрямованих на формування
правильної постави, розвиток координації та пластичної виразності рухів. У
методиці навчання класичному танцю застосовується гімнастична палиця (палиця для
корегуючої гімнастики).
«Крок
до грації» (підготовчі вправи класичного танцю)
Класичний танець - це найскладнішій вид танцю. З'явився класичний танець в кінці XVI століття в Италии и получил свой подалі розвиток у Франції Завдяк придворному балету. Вплінулі на его Зародження маскаради, карнавальні ходи, бали - прідворні Розважальні віставі.Основі класичного танцю віробляються с помощью екзерсісу. Екзерсіс в перекладі з французької означає - праворуч. З ціх вправо Полягає танцювальний урок як учня, так и професійного артиста балету. Класичний танець є важливою частиною балету. Балет - це складний музично-сценічний жанр, в якому тісно взаємодіють кілька мистецтв: музика, хореографія та декоративний живопис.
Балерина в перекладі з італійського танцівниця, артистка балетного театру, виконавиця класичних танців, вивчена згідно академічним балетним канонам і використовує в танці пальцеву техніку. Пальцевая техніка по-іншому називається танцем на пуантах. Пуанти в перекладі з французької означає кінчик, наконечник. Танцювати на пуантах - позначає танцювати, спираючись в повному обсязі на всю стопу, а тільки на кінчики пальців ніг.
Посилання на фільм «Балерина»: https://rezka.ag/cartoons/adventures/20903-balerina.html
«Народні
візерунки» (рухи народно-сценічного танцю)
Теорія (1 год.): дати уявлення, що народний танок є першоосновою хореографічного мистецтва, що кожен народ має свої танцювальні традиції і танцює в своїй манері. Поширити уявлення дітей про народні обереги України та особливості їх використання в українському танці. Познайомити зі зразками хореографічного мистецтва, в яких використовуються національні символи та обереги: хореографічна сюїта «Ми з України» П. Вірського (рушники, хліб-сіль), а також розкривається колорит українського танцю та його регіональні особливості.
Народний танець — фольклорний танець, який побутуює у своєму природному середовищі і має
певні традиційні для даної місцевості рухи, ритми,
костюми тощо. Фольклорний танець — це стихійний вияв почуттів,
настрою, емоцій і виконується в першу чергу для себе, а
потім — для глядача.
Танцювальні рухи характерні для «Гопака», «Козачка», «Метелиці», становлять основу танців Центральної України, визначають головні національні риси української народної хореографії, якщо переглянути українські хороводи і сюжетні танці, легко помітити, що серед цих творів є однойменні твори. Усі українські народні танці, що збереглися в художньому побуті народу, виконують під музичний супровід. Український народ створив своє самобутнє, оригінальне хореографічне мистецтво, яке посідає одне з провідних місць в світовій духовній культурі.
Наро́дні си́мволи Украї́ни —
скарб українського
народу. В українській графіці використовуються символи й образи з пісенної народної творчості, з легенд, що використовуються в обрядах і звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках тощо. За втіленням символіки умовно поділяються
на рослинні і тваринні.
Хореографічна сюїта «Ми із України»:
https://www.youtube.com/watch?v=eEh8_IU6Bio
«Весела
гімнастика»
Теорія
(2 год.): дати уявлення, що виконання партерних комплексів сприяє
підготовці тіла танцівника до виконання складних танцювальних рухів. Показати
приклад виконання танцівницями хореографічного училища
ім. А. Ваганової партерного комплексу за системою Б. Князєва.
Вчити аналізувати правильність виконання партерних вправ іншими дітьми,
оцінювати їх працелюбність та результативність.
Партерний
комплекс Б. Князева: https://www.youtube.com/watch?v=qddZ-kz3X6Q&t=1076s
«Танцювальні
фантазії»
Розділ
«Танцювальні фантазії» містить перелік завдань, спрямованих на передачу
дітьми, переважно імітаційними та виразними танцювальними рухами, тем, знайомих
їх життєвому досвіду.
Теорія
(1 год.): розширити уявлення вихованців про український фольклор
(танцювальний, музичний, ігровий, словесний); вчити розповідати українські
потішки, переказувати зміст українських казок, надаючи героям своє бачення
пластичного образу; знати зміст українських народних ігор.
Утішки
Забавлянки,
або утішки, потішки, чукикалки – жанр дитячого фольклору, коротесенькі пісеньки
чи віршики гумористичного, жартівливого змісту ігрової спрямованості. Вони
активізують (стимулюють) єдність слова та моторики дитини, не тільки
супроводяться відповідними рухами, а й розвивають мовлення дитини. Незважаючи
на свою простоту, забавлянки позначені евфонічною культурою, сприяють жвавому спілкуванню
з довкіллям, привчають до чуття прекрасного.
Потішки
або утішки – невеликі віршики, які промовляють дитині перед тим, як кладуть
спати. Їхнє призначення – заспокоїти дитину, вплинути на її психічний стан, щоб
вона швидше заснула.
Забавлянки
Найбільшу
групу забавлянок становлять пестушки – коротенькі віршики, які виконуються у
поєднанні із своєрідними рухами чи вправами, якими дорослий пестить дитину,
підбадьорює, спонукає до певного виду діяльності і таке інше. Наприклад:
Ладусі, ладусі,
А де були?
У бабусї.
А що їли?
Кашку.
А що пили?
Бражку.
Кашку поїли,
Бражку попили.
Ізнялися, полетїли
На головку сїли.
Шу!
Заклички
Заклички
– короткі поетичні твори, пов'язані з вірою давніх людей в магічну дію слова, в
яких звучать звертання до природних явищ, стихій, об'єктів, з метою вплинути на
погоду, довкілля чи саму людину.
Примовки
Примовки подібні до закличок, але
не містять звертання із безпосередньо висловленим проханням, виражають почуття,
викликані якимось явищем (наприклад «сліпим» дощем) чи вказують на бажання, не
називаючи його.
Звуконаслідування
Звуконаслідування
ще називають ономатопеєю, що означає імітацію засобами мови різних позамовних звукових
явищ (дзижчати, гавкати, кудкудакати, туркотіти тощо). Цей вид дитячого
фольклору відбив у своїй суті прагнення дитини до гри звуком, бажання
наслідувати інтонації середовища, музику навколишнього світу, що відображаються
здебільшого в поетичній формі.
Скоромовки
Скоромовка
– поетичний жанр, живлений джерелами дитячого фольклору, зумовлений потребами
етнопедагогіки. В основі скоромовки – дотепна гра спеціально скомпонованих
важковимовних слів, призначена для тренування артикуляційного апарату дитини».
Скоромовка
– невеликий твір, що часто складається з однієї фрази, побудований на поєднанні
(повторенні) слів і звуків, ускладненому для вимови. Зазвичай має форму
ритмізованої прози, іноді римованої. Побутує головним чином у дитячій
аудиторії. Розважальність скоромовки сприяє реалізації практичних функцій
розвитку мовних органів дитини.
Наприклад:
1. Ґава
ґаву запитала:
– Ти на ґанок не літала?
– Не літала я на ґанок,
То й проґавила сніданок.
2. Ніс
Гриць горіх через поріг.
Став на горіх, упав на поріг.
Біжать стежини Поміж ожини.
І вже у Жені Ожина в жмені.
Лічилки
Лічилка
– один із жанрів дитячого фольклору, римовані лаконічні вірші від п'яти до
десяти (іноді – більше) рядків, призначені для розподілу ролей під час гри,
послідовності участі в ній. Виконуються в чіткому ритмі. Лічилки – невеликі
віршовані твори, якими визначаються роль і місце у грі кожного з її учасників.
Вона виконує функцію упорядкування, вибору
та визначення дій учасника гри.
У кінцівках лічилок зустрічаються
слова-символи «ключ», «ножиці, клац», «кльош», «цок», «клац».
Мирилки
Мирилки
– це короткі віршовані твори, які говорять діти на знак примирення, за
призначенням вони протилежні до прозивалок і використовуються з метою
відновлення товариських стосунків.
За гіпотезою, витоки цього жанру треба
шукати також у фольклорі та обрядовості дорослих, оскільки вони нагадують обряд
так званого «кумування»… коли дівчата й хлопці парами або тільки дівчата
завивали гілки на березі у вигляді кола, обнімаючись крізь нього.
Відеоматеріал
заклички, ігри, лічилки: https://www.youtube.com/watch?v=lfsEE460w7c;
https://www.youtube.com/watch?v=8sys39VIXwM;
https://www.youtube.com/watch?v=ofdC4XTqBK0&t=42s;
https://www.youtube.com/watch?v=rRayZPCtzak;
Література
1. Верховинець
В. Н. Весняночка. Ігри з піснями для дітей дошкільного віку та молодших
школярів. Видання четверте, перероблене і доповнене. Київ: Музична Україна,
1979. 339 с.
2. Зарецкая
Н. В. Танцы для детей среднего дошкольного возраста. Москва: Айрис-пресс,
2008. 112 с.
3. Мартиненко
О. В. Впровадження танцювального фольклору в практику роботи дитячих
хореографічних колективів. Збірник наукових праць Бердянського державного
педагогічного університету (Педагогічні науки). Бердянськ: БДПУ, 2010. 336 с.
«Танцювальна
ігротека»
Теорія
(1 год.): розвивати вміння вихованців переказувати зміст танців, надавати
словесну характеристику танцювальним образам. Розширювати знання дітей, які
вони отримали в дитячому садку або сім’ї з позиції їх втілення в танцювальні
форми.
Дитяча
образно-ігрова веселка
Досвід
виконання дітьми образноігрових, виражальних, асоціативних, дієвих рухів
збагачуємо, варіюємо, розвиваємо у контексті дитячих хороводів і сюжетних
танців на основі хореографії українського та інших народів, бальної та
сучасної.
Організовуємо
співпрацю педагога і дітей та самостійну імпровізацію дітей у створенні образних
танців на основі програмних творів композиторів (програмність визначена у назві
музичного твору і танцювального завдання):
·
«Сміливі зайченятка»
(муз. А. Жилинського «Марш зайченят»);
·
«Весела білочка» (муз. М.
РимськогоКорсакова «Білка» з опе ри «Казка про царя Султана»);
·
«Весело – сумно» (муз. Л.
Бетховена «Весела. Сумна»);
·
«Веселі клоуни» (муз. Д.
Кабалевського «Клоуни»);
·
«Синьйор Помідор» (муз.
К. Хачатуряна «Вихід Помідора» з ба лету «Чиполліно»);
·
«Іграшкові солдатики»
(муз. С. Ребікова «Гра в солдатики»);
·
«Золоті рибки» (муз. Р.
Щедріна з балету «КоникГорбоконик»);
·
«Зайчик і ведмедик» (муз.
Д. Кабалевського «Зайчик дражнить ведмедика»);
·
«На балу» (муз. П.
Чайковського, «Вальс» з балету «Спляча красуня», «Вальс» з балету «Лебедине
озеро»);
·
«Вишукані дзвіночки»
(муз. Д. Шостаковича «Вальсжарт» з Ба летної сюїти №1);
·
«Бал ляльок» (муз. Д.
Шостаковича зі збірки «Танці ляльок» ―
·
«Ліричний вальс», «Шарманка»,
«Вальсжарт», «Полька», «Гавот», «Романс»,
«Танець»);
·
«Танець вишуканих
коників» (муз. С. Прокоф’єва «Марш ко ників»);
·
«Танець сніжинок і
зайчиків» (муз. С. Майкапара «У садочку»);
·
«Казковий танець» (муз.
П. Чайковського «Кіт у чоботях і Біла кішечка» з балету «Спляча красуня»);
·
«Морозчарівник»,
«Весняні струмочки» (музичні фрагменти з опери М. Лисенка «Зима і Весна»);
·
«Казкова урочиста хода»
(муз. С. Прокоф’єва «Урочиста хода» з симфонічної казки «Петрик і Вовк»);
·
«Вальснастрій» (музичний
фрагмент з циклу Р. Шумана «Кар навал»).
Партерна
гімнастика в ігровій формі.
В
гімнастиці включені вправи на розвиток основних даних:
- розробка стоп; - постановка корпусу в
положенні сидячи;
- вправа «Складка» для розтяжки задньої
поверхні стегна і підколінних зв'язок;
- вправа «Метелик» для розкриття
тазостегнових суглобів;
- опрацювання пресу;
- розтяжка для поперечного шпагату;
- розробка прогину в спині;
- підготовка до вправи «Місток».
У
комплексі також включені вправи на розвиток міміки, артистизму і образного
мислення - це допоможе утримати увагу дітей. Пропонуємо дітям промовляти вірші
разом з нами, якщо їм поки що важко запам'ятовувати такі довгі вірші - де вони
можуть тільки повторювати рухи.
Текстовий супровід: (посилання: https://www.youtube.com/watch?v=x6kjY5l0BA0&t=8s)
Стопы наши — не копытца,
Нужно им пошевелиться.
Раз, два, три, четыре, пять -
(Сократи) Натяни стопу опять.
Колени мы сгибаем дружно,
Нам ужа увидеть нужно.
В складку ляжем как пантеры,
Руки вытянем и шеи.
Спинка длинная, прямая,
И к коленям прижимая,
Потянись и позевай —
И животик прижимай.
Киска когти выпускает,
Мяу-мяу говорит,
Тихо хвостиком виляет
И ушами шевелит.
Крокодил плывет, плывет,
Лапками гребет, гребет,
Растопырил свои лапки,
Потянулся очень сладко,
Позевал, открыл свой рот,
Может рыбка заплывет.
Бабочка летит по небу,
Крылышками хлопая,
Пять, четыре, три, два, раз,
Прижимай коленочки и таз.
Бабочка летит по небу,
Крылышками хлопая,
Пять, четыре, три, два, раз,
Прижимай коленочки и таз.
Вот упала черепаха,
И не может она встать,
Мы ребята ей поможем,
Будем ножки поднимать/
Крутим мы педали дружно,
Тигра нам увидеть нужно.
Семь лунатиков сидели на луне,
Семь лунатиков свалились во сне.
Как? Вот так!
Один, два, …, семь!
Спинку выше поднимаем,
Саранча она такая,
Вправо, влево поглядит.
Ляжет мягко – тихо спит.
Упражнение «полу-мостик»:
Вдоль реки от берега
Мост висит из дерева.
Гнет его качает ветер,
По мосту шагают дети!
Коробочка волшебная
Полна она чудес,
В ней камни драгоценные,
Улыбки, счастье, смех.
Гра
на розвиток артистизму «Кошенята і львята». Щоб діти вчилися вільно виражати
свої емоції на сцені - пропонуємо їм пограти під час зайняття в гру «Кошенята і
львята». Ви також можете порадити батькам учнів використати цю гру будинку
впродовж дня або залишити її в якості домашнього завдання. Надалі можна
використати назви інших тварин і варіювати вправа. Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=RoH0JpftJ5s
Вправа-пісня
«Пінгвін». Це просте завдання чудово підійде для найменших учнів: воно розвиває
концентрацію уваги і навичку повторення за педагогом, а також буде хорошою
розминкою напочатку зайняття. Якщо учні вже старше - можна додавати завдання на
образ («Зло-добрий пінгвін», «Сумно-веселий пінгвін», «Хитро-серйозний пінгвін»)
або ускладнювати вправи (додавати стрибки на 1 і двох ногах, вправи на
рівновагу і так далі).
Відео матеріал:
Гра
на розвиток акторських даних «Ведмеді і мишенята». За допомогою цієї гри ви
навчитесь працювати з гучністю і емоційною виразністю свого голосу, а також
швидко міняти образ свого героя.
Текстовий
супровід:
Ми
- ведмеді, ми великі!
Ми
- мишенята, ми малі.
Ми
гарчати уміємо голосно!
Навіть
голосніше, ніж усі вовки.
Ми
пищимо все так тихенько,
Що
не чутно нас ніскільки.
Гра
на розвиток акторських даних «Дзеркало». Ця гра відмінно розвиває увага і
швидкість реакції у дітей. Пропонуємо пограти в неї в наступних варіантах: - повторюючи за вами сидячи перед екраном;
- повторюючи за партнером сидячи перед
екраном (при груповому онлайн-зайнятті;
- пограти
дома з ким-небудь з родичів.
Немає коментарів:
Дописати коментар